null


Автомобільні перевезення пасажирів і багажу по Україні

оголошення про надання послуг та замовлення пасажирських перевезень

Каталог файлів
 Пассажирские перевозки по Украине  Бесплатные объявления о перевозках
Меню сайту


Всі оголошення
Мої файли [0]
Законодавство [18]
Автопланета [34]
Корисні поради [30]


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вхід/Реєстрація


Пошук


Оголошення по даті


Друзі сайту

Бесплатные объявления

о перевозках

Биржа частных перевозок privattrans.com.ua

_______________________

Перевезення вантажів:

сайт безкоштовних оголошень

Перевезення вантажів. Сайт безкоштовних оголошень.

Всі оголошення

 про надання послуг

 та замовлення

 вантажних перевезень по Україні

Вітаю Вас, Гість · RSS 21.07.2018, 17:48
Головна » Файли » Законодавство

Постанова КМУ від 18 лютого 1997 року № 167 (сторінка 2)
19.05.2010, 23:36

Додати оголошення


74. У разі настання несприятливих погодних і дорожніх умов,
виходу з ладу автобуса, виникнення загрози безпеці руху, а також
погіршення стану здоров'я водія необхідно припинити рух з
повідомленням про це перевізника, який повинен вжити заходів для
доставки дітей до кінцевого пункту маршруту, заміни автобуса,
водія.

III. Перевезення ручної поклажі та багажу

75. Плата за перевезення ручної поклажі не справляється у
разі перевезення її у салоні автобуса:

міжміського або міжнародного сполучення - не більше однієї
одиниці ручної поклажі;

міського або приміського сполучення - не більше двох одиниць.

Ручна поклажа перевозиться у салоні автобуса під наглядом
пасажира.

За перевезення ручної поклажі у салоні автобуса понад норму з
пасажира справляється плата за тарифом, встановленим згідно із
законодавством.

У разі здавання ручної поклажі до багажного відділення
транспортного засобу за її перевезення справляється плата як за
перевезення багажу.

76. Багаж пасажирів перевозиться у багажному відділенні
автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату.

У разі відсутності багажного відділення багаж перевозиться в
салоні автобуса (одна одиниця - безоплатно, решта - за плату
згідно з тарифом).

Багаж, що перевозиться в салоні автобуса, повинен бути
розміщений так, щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж
салону автобуса та не блокувати доступ до основних і аварійних
виходів.

Перевізник може здійснювати перевезення багажу вантажним
автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що приймається до
перевезення, визначається перевізником, але не може бути менше
двох одиниць від одного пасажира.

77. Право на отримання багажу має пасажир, що здав його для
перевезення.

78. Пасажир під час здавання багажу для перевезення має право
оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.

79. Після завершення перевезення багаж зберігається у
перевізника протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком
понад добу справляється плата за визначеним перевізником тарифом,
якщо інше не передбачено законодавством.

80. Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14
діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим
і пасажирові, що оголосив цінність багажу, повертається
компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його
перевезення.

У разі коли цінність не оголошувалася, пасажирові
повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір
компенсації визначається у судовому порядку.

81. Якщо втрачений багаж знайдено протягом року з дня подання
заяви про його видачу, перевізник повинен повідомити про це
пасажирові. Пасажир може одержати такий багаж протягом 30 днів,
повернувши перевізникові гроші, виплачені як компенсація за втрату
багажу.

82. У разі виявлення втраченого багажу чи ручної поклажі
водій зобов'язаний за участю двох свідків скласти акт довільної
форми з детальним описом зовнішнього вигляду речей і здати їх
разом з актом перевізнику.

Не затребувані протягом місяця у пункті призначення багаж чи
ручна поклажа вважаються знахідкою.

83. Особи з обмеженими фізичними можливостями мають право на
безоплатне перевезення засобів, призначених для особистого
пересування (інвалідні візки, милиці тощо).

84. Не допускаються до перевезень:

небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і
такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів;

зброя та тварини, крім випадків, передбачених законом.

85. Перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом
здійснюється в установленому законодавством порядку.

IV. Перевезення на таксі та легковими
автомобілями на замовлення


Перевезення пасажирів та їх багажу на таксі

86. Автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий
перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на
таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог
законодавства про автомобільний транспорт та захист прав
споживачів. { Абзац перший пункту 86 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 983 від 09.09.2009 }

Для надання послуг таксі перевізники, автомобільні
самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до
законодавства транспортні засоби, відповідну ліцензію і ліцензійну
картку на кожний автомобіль, обладнаний відповідно до встановлених
технічних вимог. { Абзац другий пункту 86 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 983 від 09.09.2009 }

87. Перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, який
надає послуги таксі, може укласти з іншим суб'єктами
господарювання договір про надання інформаційно-диспетчерських
послуг, а з органами місцевого самоврядування - про користування
стоянками таксі.
{ Пункт 87 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

88. Мережа стоянок таксі та вимоги до їх обладнання
визначаються Київською та Севастопольською
міськдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування
відповідно до їх повноважень за погодженням з відповідними
територіальними підрозділами Державтоінспекції.

89. Послуги таксі надаються громадянам у порядку черги на
стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення
(звичайне, термінове, нічне, усне, письмове чи по телефону).

90. Кількість пасажирів, що перевозиться в транспортному
засобі, не повинна перевищувати його пасажиромісткість.

91. Право на позачергове перевезення на таксі надається
вагітним жінкам, інвалідам, пасажирам з дітьми дошкільного віку та
особам похилого віку.

92. Розрахунки за послуги таксі проводяться після закінчення
перевезення. На вимогу пасажира йому видається чек відповідно до
оплаченої вартості проїзду.

93. У разі одночасного перевезення кількох пасажирів сума, що
підлягає сплаті кожним з них, розраховується шляхом поділу
загальної суми вартості проїзду на кількість пасажирів пропорційно
відстані поїздки кожного. У разі зупинки таксі в дорозі з вини
водія час простою пасажирами не оплачується.

94. У салоні таксі дозволяється перевозити речі, які вільно
проходять через дверні отвори автомобіля (без зняття обмежників),
не псують і не забруднюють салон, не заважають водієві керувати
автомобілем і користуватися дзеркалом заднього виду.

Перевезення тварин на таксі здійснюється відповідно до вимог
законодавства.

У багажному відділенні таксі дозволяється перевезення
вантажу, загальна вага якого не перевищує передбачену технічною
характеристикою транспортного засобу, за умови вільного закриття
та/або відкриття кришки багажника.

95. Водій таксі несе відповідно до закону відповідальність за
псування або втрату прийнятого для перевезення багажу.

Особливості замовлення послуг
таксі за допомогою дистанційних засобів зв'язку

96. Організація надання послуг з перевезення на таксі та
легковим автомобілем на замовлення за попереднім замовленням за
допомогою дистанційних засобів зв'язку здійснюється суб'єктами
господарювання, які надають інформаційно-диспетчерські послуги
(далі - суб'єкт господарювання), уклали відповідні договори з
автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими
перевізниками.{ Пункт 96 в редакції Постанови КМ N 983 від
09.09.2009 }

97. Замовлення за допомогою дистанційних засобів зв'язку
здійснюється шляхом укладення договору між суб'єктом
господарювання та особою, що замовляє перевезення.

98. У разі замовлення послуги таксі необхідно визначити:

1) час і місце (адреса) подачі транспортного засобу;

2) кінцевий пункт маршруту (за бажанням замовника послуги);

3) час доставки у кінцевий пункт (за бажанням замовника
послуги);

4) контактний телефон замовника послуги;

5) вартість послуги з перевезення (за бажанням замовника
послуги);

6) інші основні характеристики обслуговування (за погодженням
сторін).

Суб'єкт господарювання, який надає інформаційно-диспетчерські
послуги, уточнює час, необхідний для здійснення перевезення, та
час подачі транспортного засобу з урахуванням особливостей
дорожньо-транспортної ситуації (погодні умови, період доби,
можливі ускладнення під час виконання замовлення).

99. Перед укладенням договору суб'єкт господарювання повинен
повідомити замовникові послуг (на його вимогу) про:

1) своє найменування та місцезнаходження;

2) адресу та номер телефону, за якими приймаються претензії
щодо неналежного рівня обслуговування;

3) основні характеристики послуги (час подачі транспортного
засобу, модель, номерний знак тощо);

4) ціну послуги та/або тариф на проїзд, включаючи плату за
подачу транспортного засобу, умови оплати послуги;

5) порядок розірвання договору.
{ Пункт 99 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

100. Параметри обслуговування та подана інформація (на
паперовому або електронному носії) заносяться в журнал реєстрації,
форма та порядок ведення якого затверджуються Мінтрансзв'язку.
{ Пункт 100 в редакції Постанови КМ N 983 від
09.09.2009 }

Журнал реєстрації повинен зберігатися протягом одного року.

101. У разі укладення договору про замовлення послуги таксі
за допомогою дистанційних засобів зв'язку суб'єкт господарювання
відповідає за виконання його умов та надання достовірної і
своєчасної інформації про послугу.

102. Про порушення умов договору, що призвело до неможливості
надання або отримання послуги таксі в обумовлений строк, суб'єкт
господарювання, замовник послуг повідомляє в обов'язковому порядку
іншій стороні.

103. Якщо замовлення послуги перевезення на таксі прийнято не
пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу його виконання і
суб'єкт господарювання не має можливості забезпечити виконання
замовлення, він зобов'язаний попередити про це замовника послуги
не пізніше ніж за 30 хвилин до визначеного часу подачі
транспортного засобу, а в разі, коли час від прийняття замовлення
до його виконання становить менш як 30 хвилин, - негайно.

Перевезення легковими автомобілями на замовлення

104. Для надання послуг з перевезення легковими автомобілями
на замовлення (далі - перевезення на замовлення) перевізник
зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому
на праві власності чи користування, що підтверджується
відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію
і ліцензійну картку на кожен автомобіль.

105. Організація перевезення на замовлення здійснюється за
договором, який укладається між автомобільним перевізником,
автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом
господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про
основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін,
форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного
засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного
обладнання.

Договір може бути укладений:

окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки
пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а
також загального розміру оплати послуги;

на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку
обов'язків, що покладаються на автомобільного перевізника,
автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова,
погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії
договору за домовленістю сторін.

Перевезення на замовлення також може здійснюватися за
попередньою домовленістю між автомобільним перевізником,
автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг.
{ Пункт 105 в редакції Постанови КМ N 983 від
09.09.2009 }

106. Послуги з перевезення на замовлення не можуть надаватися
на стоянках таксі та на шляху проходження транспортного засобу
особам, з якими не було попередньої домовленості про надання
послуги.

Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між
замовником послуг та суб'єктом господарювання або перевізником.
{ Пункт 106 в редакції Постанови КМ N 983 від
09.09.2009 }

107. Перевізнику, який надає послуги з перевезення на
замовлення, забороняється оформляти послугу та здійснювати посадку
пасажира:

на шляху проходження;

на зупинках транспорту, стоянках таксі;

у місцях, не передбачених договором.


{ Абзац п'ятий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ
N 983 від 09.09.2009 }


{ Абзац шостий пункту 107 виключено на підставі Постанови КМ
N 983 від 09.09.2009 }


108. Під час надання послуг з перевезення на замовлення не
дозволяється його облаштування (повністю або частково) з
відтворенням будь-яких ознак таксі.

Надання інформаційно-диспетчерських послуг
під час користування послугами з перевезення
пасажирів на таксі та легковими автомобілями
на замовлення

109. Суб'єкт господарювання, що надає
інформаційно-диспетчерські послуги, зобов'язаний забезпечити:

1) регулювання руху таксі у транспортній мережі міста;

2) прийняття та оформлення замовлень на надання послуг таксі
та послуг з перевезення на замовлення;

3) оформлення з автомобільним перевізником, автомобільним
самозайнятим перевізником договору у разі надання послуг з
перевезення на замовлення; { Підпункт 3 пункту 109 в редакції
Постанови КМ N 983 від 09.09.2009 }

4) інформування про послуги, що надаються перевізниками,
автомобільними самозайнятими перевізниками, наявний рухомий склад,
ціну та/або тариф на послуги таксі; { Підпункт 4 пункту 109 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983 від
09.09.2009 }

5) диспетчерське управління транспортними засобами
перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, які надають
послуги таксі, згідно з укладеними договорами; { Підпункт 5 пункту
109 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

6) рекламу послуг таксі та послуг з перевезення на
замовлення.

110. Суб'єктам господарювання забороняється:

укладати договори з автомобільними перевізниками,
автомобільними самозайнятими перевізниками, які не мають
відповідних ліцензій;

подавати недостовірну інформацію про вартість послуг і
технічні характеристики транспортного засобу.
{ Пункт 110 в редакції Постанови КМ N 983 від
09.09.2009 }

V. Організація роботи автостанцій,
продаж та переоформлення проїзних документів



111. Відкриття та закриття автостанції здійснюється в
установленому законодавством порядку за рішенням органів місцевого
самоврядування.

112. Автостанції підлягають атестації на відповідність
кількості та якості послуг, що надаються пасажирам та
перевізникам, в установленому Мінтрансзв'язку порядку.

113. Відносини власників автостанцій з
Державтотрансадміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки
Крим та облдержадміністраціями регулюються договором, примірна
форма якого затверджується Мінтрансзв'язку.
{ Пункт 113 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

114. Перевізник укладає з автостанцією договір про надання
послуг автостанцією, яким визначаються перелік та обсяги послуг,
їх вартість і порядок проведення розрахунків. Примірну форму
договору затверджує Мінтрансзв'язку.

Порядок розрахунку вартості послуг, що надаються автостанцією
перевізникові, визначає Мінтрансзв'язку.

115. Перевізники відповідно до укладених договорів здійснюють
продаж квитків через автостанції, агентства з продажу квитків
та/або самостійно.

Примірну форму договору про продаж квитків затверджує
Мінтрансзв'язку.

Продаж квитків може здійснюватися водієм автобусу в разі
відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з
продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості
на автостанції.

Продаж квитків здійснюється за маршрутом прямування та у
зворотному напрямку, якщо це передбачено в договорі про продаж
квитків.

У разі продажу квитків через агентство або перевізником
самостійно частину автостанційного збору перевізник перераховує
автостанції, на якій пасажир повинен здійснити посадку.

116. За надання обов'язкових послуг, передбачених статтею 36
Закону України "Про автомобільний транспорт", з
пасажира справляється автостанційний збір, що входить у вартість
квитка.

Розмір автостанційного збору визначається власником
автостанції за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими
держадміністраціями, на території яких розташована автостанція.
Порядок визначення розміру автостанційного збору затверджує
Мінтрансзв'язку.

117. Працівники автостанції, робота яких пов'язана з
обслуговуванням перевізників та пасажирів, повинні мати службові
розрізнювальні знаки, зразки яких затверджує Мінтрансзв'язку.

118. У кімнаті матері і дитини надаються послуги пасажирам з
дітьми віком до 10 років і вагітним жінкам.

119. Право на позачергове обслуговування на автостанції мають
інваліди, громадяни похилого віку, вагітні жінки, пасажири з
дітьми дошкільного віку та інші визначені законом особи.

Функції з надання допомоги особам з обмеженими фізичними
можливостями під час їх обслуговування на автостанціях
покладаються на окремих її працівників. Особи, на яких покладено
такі функції, проходять навчання щодо особливостей обслуговування
осіб з обмеженими фізичними можливостями. { Абзац другий пункту
119 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

120. На території та у приміщеннях автостанції можуть бути
розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, інші
заклади обслуговування громадян і перевізників за умови, що це не
призводить до порушення технологічного процесу.

121. На автостанції розміщується обов'язкова візуальна
інформація, яка включає:

1) зовні будівлі:

вивіску біля входу з найменуванням автостанції, відомостями
про власника, режим роботи автостанції;

трафарети на платформах перону із зазначенням номерів та
напрямків руху автобусів (маршрутів);

2) всередині будівлі:

розклад руху автобусів із зазначенням найменування
перевізника та відомостей про основні транспортні засоби, які
використовуються під час здійснення міжобласних та міжнародних
перевезень, номер платформи відправлення;

відомості про відкриття, закриття, зміну графіків руху,
тимчасове припинення перевезень на маршруті тощо;

відомості про обов'язкове страхування пасажирів від нещасних
випадків на транспорті;

перелік категорій громадян, які мають право на позачергове
придбання квитків;

ім'я та прізвище керівника автостанції та працівника, на
якого покладено функції з надання допомоги особам з обмеженими
фізичними можливостями під час обслуговування на автостанціях;

витяг із цих Правил у частині прав та обов'язків сторін;

відомості про порядок повернення квитків;

відомості про місцезнаходження територіального органу у
справах захисту прав споживачів;

перелік категорій громадян, які мають право на пільговий
проїзд автомобільним транспортом;

відомості про місце зберігання книги скарг, заяв та
пропозицій;

план автостанції із схемою евакуації людей та майна на
випадок надзвичайної ситуації;

відомості про розташування та режим роботи кімнати матері і
дитини;

схему розташування приміщень автостанції;

перелік обов'язкових послуг, що надаються автостанцією, та їх
вартість;

перелік додаткових послуг, що надаються автостанцією, та їх
вартість;

найменування та місцезнаходження організації, яка приймає
претензії від пасажирів;

3) безпосередньо біля касового вікна:

номер каси;

перелік населених пунктів, до яких здійснюється продаж
квитків, або напис "Продаж квитків на всі напрямки";

прізвище, ім'я та по батькові касира;

режим роботи каси;

напис про спеціалізацію роботи каси;

номери телефонів, за якими здійснюється бронювання та
замовлення квитків;

відомості про порядок та правила перетинання державного
кордону.

122. Через систему гучного мовлення особам надається
інформація про:

1) час відправлення та прибуття автобусів згідно з розкладом;

2) несвоєчасне відправлення або прибуття автобуса - негайно
після отримання черговим диспетчером відповідних відомостей від
перевізника або з найближчої автостанції з подальшим повторенням
через кожні 15 хвилин;

3) відміну рейсу чи заміну автобуса - щонайменше за півтори
години до встановленого за розкладом часу відправлення автобуса з
повторенням перший раз через 30 хвилин, а потім - через кожні
п'ять хвилин. У такому разі оголошується порядок здавання або
обміну квитків;

4) призначення додаткового рейсу (якщо про це заздалегідь не
оголошено) в години, які забезпечать своєчасне інформування
громадян. При цьому повідомляється про марку автобуса, час
відправлення, номер каси, яка продає квитки на відповідний рейс;

5) зміни в роботі квиткових кас - негайно після прийняття
такого рішення з оголошенням номерів кас, що змінюють режим
роботи, номерів кас, які їх заміняють, назви маршрутів і рейсів,
що змінені;

6) можливість отримання допомоги особами з обмеженими
фізичними можливостями та матерями з дітьми під час обслуговування
на автостанціях;

7) безпеку дорожнього руху.

123. Особам надається інша необхідна інформація про умови
обслуговування, вартість та порядок надання послуг у довідкових
службах автостанції, а у разі їх відсутності - у касах продажу
квитків або у чергового автостанції.

Автостанція інформує водіїв автобусів про умови дорожнього
руху на ділянках маршрутів.

124. Відповідальність за здійснення заходів із забезпечення
безпеки руху транспортних засобів та переміщення пасажирів на
території автостанції покладається на керівника автостанції.

Керівники автостанцій несуть відповідальність згідно із
законом за якість та безпечність послуг, що надаються
автостанціями пасажирам і перевізникам, технічний та
санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та
території автостанції.

125. Перевізник повинен подати автобус на автостанцію, де
формується приміський маршрут, за 20 хвилин, міжміський або
міжнародний - за 40 хвилин до відправлення.

Можливість більш тривалого перебування автобуса на території
автостанції визначається умовами договору про надання послуг з
автостанцією.

126. Автостанція може додатково залучати для перевезення
пасажирів автобуси перевізників, з якими укладені відповідні
договори, за умови надходження офіційного повідомлення від
перевізника про неможливість самостійно забезпечити виконання
рейсу або перевезення пасажирів у разі короткострокового
збільшення пасажиропотоку. У такому разі автостанція повинна
офіційно повідомити протягом однієї доби організаторові регулярних
перевезень.

У разі збільшення пасажиропотоку напередодні свят автостанція
залучає до перевезення пасажирів перевізника, що обслуговує
регулярні рейси на відповідному маршруті, а у разі його офіційної
відмови - іншого перевізника, рухомий склад якого відповідає
умовам перевезень. При цьому автостанція повинна повідомити
організаторові регулярних перевезень за встановленою ним формою
протягом 10 діб.

127. Залучення автомобільного перевізника та повідомлення
організаторові регулярних перевезень у передбачених пунктом 126
цих Правил випадках відбувається для виконання кожного окремого
оборотного рейсу.

128. У разі коли автобуси залучаються для здійснення
перевезень відповідно до пункту 126 цих Правил, керівник
автостанції зазначає в дорожньому листі найменування маршруту та
засвідчує запис своїм підписом і скріплює печаткою (штампом)
автостанції. Такий запис є підтвердженням правомірності виконання
рейсу резервним (додатковим) автобусом на маршруті.

129. Попередній продаж квитків на рейси міжміського або
міжнародного сполучення розпочинається не пізніше ніж за 15 діб і
припиняється за одну добу до відправлення автобуса.

130. Особи, що користуються пільгами з оплати проїзду
автобусами міжміського та/або приміського сполучення, звертаються
у квиткову касу автостанції для внесення відповідної позначки до
касової відомості та отримання квитка на пільговий проїзд.

131. Припинення роботи автостанції на час перерви на обід або
прибирання приміщень не допускається. Зал чекання, кімнати для
відпочинку, кімнати матері і дитини повинні бути відкриті для
пасажирів протягом усього робочого дня. Перерва на обід для
персоналу чергової зміни автостанції організовується за змінним
графіком. За наявності у приміщенні автостанції кімнат для
тривалого відпочинку водіїв і транзитних пасажирів доступ до них
забезпечується цілодобово незалежно від режиму роботи автостанції.

132. Робота автостанції розпочинається за 30 хвилин до
відправлення в рейс першого автобуса і завершується через 30
хвилин після відправлення останнього.

Режим роботи кас установлюється за змінним графіком
відповідно до розкладу руху автобусів та з урахуванням
пасажиропотоку і повинен забезпечувати можливість своєчасного
придбання квитків.

133. Продаж квитків у пункті відправлення здійснюється з
моменту відкриття кас, на проміжних автостанціях - з моменту
надходження інформації про наявність вільних місць.

Продаж квитків припиняється за три хвилини до відправлення
автобуса.

134. Каси автостанцій здійснюють переоформлення квитків до
моменту видачі водію квитково-касової відомості у разі:

виникнення потреби у здійсненні поїздки автобусом, який
відправляється іншим рейсом;

заміни місця, зазначеного в квитку, на інше (за наявності
вільних місць).

За переоформлення квитка у строк понад одну добу до
відправлення з пасажира справляється плата.

Переоформлення квитка у строк менше однієї доби до
відправлення вважається поверненням квитка та придбанням іншого
квитка.

135. Особа, яка придбала квиток, має право на повернення його
в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній
вартості квитка, у разі:

відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;

ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі
відмови пасажира від іншого запропонованого місця);

надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж
зазначено у розкладі руху на автостанції.

136. У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус
міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до
його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові
повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору
за попередній продаж квитків.

У разі повернення квитка на автобус міжміського або
міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну
добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім
плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10
відсотків вартості проїзду.

У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за
дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення
автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається
сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній
продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.

У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до
відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його
відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за
продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків
вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом трьох діб з
моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного
випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому
разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж
квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси приміського сполучення не
переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають
поверненню, крім випадків, визначених пунктом 135 цих Правил.

137. Кошти, що надійшли від продажу квитків і утримуються
згідно з пунктом 136 цих Правил у разі повернення квитка,
сплачуються на користь суб'єкта, який здійснив їх продаж.

У разі продажу та прийому квитків на проїзд різними
суб'єктами господарювання утримані кошти розподіляються між ними
рівними частинами.

Частина вартості проїзду, яка утримується згідно з пунктом
136 цих Правил, справляється на користь перевізника.

138. У разі коли пасажир не з'явився на посадку на проміжній
зупинці автобуса міжміського або міжнародного сполучення, керівник
автостанції (чи представник перевізника у разі відсутності
автостанції) складає акт, в якому перелічуються особисті речі,
багаж і ручна поклажа пасажира. Крім керівника автостанції (або
представника перевізника) акт підписують два свідки події.

Зазначені в акті речі, багаж і ручна поклажа передаються на
зберігання до камери схову автостанції (найближчої автостанції у
разі здійснення зупинки не на автостанції), про що зазначається в
акті.

139. Речі громадян можуть тимчасово зберігатися в
стаціонарних камерах схову незалежно від наявності в них проїзних
документів. За зберігання речей у камері схову з їх власника
справляється плата.

140. Не дозволяється приймати на зберігання гроші,
коштовності, продукти харчування, поклажу з вибуховими, отруйними,
вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими
небезпечними речовинами, а також речі, що можуть забруднити камеру
схову та предмети, які в ній зберігаються.

141. У разі коли пасажир втратив багажну квитанцію, що
підтверджує факт здачі речей на зберігання, або забув шифр чи
номер автоматичної камери схову, здана до камери схову річ
видається поклажодавцеві після пред'явлення доказів належності
йому такої речі з оформленням відповідного акта.

142. Отрок, протягом якого зберігач зобов'язаний зберігати
речі, встановлюється власником автостанції.

Дії щодо забутих, знайдених і нерозпізнаних речей регулюються
Цивільним кодексом України.

За зберігання знайдених речей, а також за зберігання речей,
вилучених з камер схову після встановленого строку зберігання, з
їх власника справляється плата у разі їх розпізнання.

143. У разі здавання речей до камери схову з оголошенням
цінності зберігач має право вимагати пред'явлення речей для
визначення їх справжньої вартості.

У разі відмови пасажира пред'явити речі для огляду або
незгоди з оцінкою їх дійсної вартості речі до камери схову не
приймаються.

144. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі
або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються
протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у
разі доведення вини зберігача.

VI. Права та обов'язки учасників
транспортного процесу

145. Перевізник зобов'язаний: 
1) забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про 
автомобільний транспорт та захист прав споживачів;

2) вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки
пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором
перевезення і розкладом руху;

3) організувати проведення контролю технічного та санітарного
стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи,
крім автомобільного самозайнятого перевізника; { Підпункт 3 пункту
145 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

4) організувати проведення щозмінного передрейсового і
післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, крім
автомобільного самозайнятого перевізника; { Підпункт 4 пункту 145
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 983
від 09.09.2009 }

5) видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом
документи;

6) мати документи для здійснення перевезень згідно із
законодавством;

7) утримувати транспортні засоби в належному технічному та
санітарному стані, забезпечувати їх своєчасну подачу для посадки
пасажирів і відправлення;

8) здійснювати перевезення пасажирів з використанням
сертифікованих транспортних засобів відповідного типу, на які
оформлені документи згідно із законодавством;

9) організовувати проїзд пасажирів до місця призначення за
маршрутом без додаткових фінансових витрат пасажирів, насамперед
осіб з обмеженими фізичними можливостями, громадян похилого віку,
вагітних жінок, пасажирів з дітьми дошкільного віку, у разі
припинення поїздки через технічну несправність транспортного
засобу чи настання надзвичайної або невідворотної за даних умов
події; { Підпункт 9 пункту 145 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 983 від 09.09.2009 }

10) здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів,
яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд;

11) надавати пасажирам достовірну і своєчасну інформацію про
найменування зупинок, можливі пересадки, розмір плати за проїзд
тощо;

12) компенсувати шкоду, заподіяну здоров'ю та майну
пасажирів;

13) забезпечувати попередній та поточний продаж квитків;

14) здійснювати обов'язкове особисте страхування пасажирів
від нещасних випадків на транспорті;

15) перевіряти (під час міжнародних перевезень) наявність у
пасажира візових та еміграційних документів;

16) виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху
та правил технічної експлуатації
транспортних засобів.

146. Перевізник має право:

1) скасовувати рейси транспортних засобів у разі виникнення
обставин, які він не міг передбачити і виникненню яких не міг
запобігти, з поверненням пасажирам (або замовнику послуг) коштів,
сплачених ними за перевезення;

2) обмежувати або припиняти перевезення в разі стихійного
лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;

3) припиняти рух транспортних засобів у разі виникнення
загрози життю та здоров'ю пасажирів;

4) зазначати в багажній квитанції стан багажу, що має
зовнішні пошкодження, або відмовлятися від його перевезення в разі
заперечення пасажира проти внесення відповідної позначки;

5) вимагати від органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування, замовника послуг та автостанцій виконання умов
договору; { Підпункт 5 пункту 146 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 983 від 09.09.2009 }

6) брати участь у конкурсах на перевезення пасажирів на
маршрутах;

7) подавати організаторам регулярних перевезень пропозиції
щодо підвищення рівня організації обслуговування пасажирів;

8) надавати пасажирам пільги щодо оплати послуг з
перевезення;

9) пропонувати пасажирам додаткові послуги.

147. Водій автобуса зобов'язаний:

1) мати посвідченн

Категорія: Законодавство | Додав: rock
Переглядів: 1033 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]