Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення.
Використання спеціальних звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення працівника міліції особою, яка не є працівником міліції, тягне за собою відповідальність за законом.
{ Дія частини третьої статті 16 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135–12 від 22.04.93 }

Стаття 17. Прийняття на службу до міліції 
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. { Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484–12 від 19.06.92 }
Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину.
{ Дія статті 17 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135–12 від 22.04.93 }

Стаття 18. Проходження служби в міліції
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Оcоби, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України.
{ Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1014–V від 11.05.2007 }
{ Частину третю статті 18 виключено на підставі Закону N 1014–V від 11.05.2007 }
Працівник міліції, який є депутатом місцевої ради, прикомандировується на час постійної роботи до відповідної місцевої ради з залишенням на службі в органах внутрішніх справ. По закінченні постійної роботи в Раді або раніше цього строку депутат місцевої ради за його бажанням направляється в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з правом зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади.
{ Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459–IV від 03.03.2005 }
При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд.
{ Частина п’ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003 }
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Працівники міліції вправі створювати професійні спілки. Вони не можуть бути членами політичних партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичну мету. { Частина сьома статті 18 в редакції Закону N 2484–12 від 19.06.92 }
Працівникам міліції забороняється займатись будь-якими видами підприємницької діяльності, а так само організовувати страйки або брати в них участь. { Частина восьма статті 18 в редакції Закону N 2484–12 від 19.06.92 }
{ Дія статті 18 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135–12 від 22.04.93 }

Стаття 19. Оплата праці працівників міліції
Форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
{ Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 }
{ Дія частини першої статті 19 поширюється на начальницький і рядовий склад органів внутрішніх справ згідно з Постановою ВР N 3135–12 від 22.04.93 }
Органи місцевого самоврядування можуть провадити для працівників міліції додаткові виплати понад встановлені Кабінетом Міністрів України розміри.
{ Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 } 
{ Частину третю статті 19 виключено на підставі Закону N 2484–12 від 19.06.92 } 

Стаття 20. Правове становище працівників міліції
Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов’язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов’язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов’язків, не передбачених чинним законодавством.
Втручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.

Стаття 21. Правовий захист працівників міліції та громадян, які сприяють міліції в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю 
Працівники міліції перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом. { Частина перша статті 21 в редакції Закону N 1381–XIV від 13.01.2000 }
{ Дію частини першої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 }
Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності, житла, майна працівника міліції, членів його сім’ї та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій. { Частина друга статті 21 в редакції Закону N 1381–XIV від 13.01.2000 }
{ Дію частини другої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 }
Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на працівника міліції завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.
{ Дію частини третьої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 }
Правопорушення щодо пенсіонера міліції, членів його сім’ї, вчинені у зв’язку з його попередньою службовою діяльністю, а так само щодо особи, яка сприяє міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю, та членів її сім’ї, тягнуть за собою відповідальність за законом. { Статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2484–12 від 19.06.92 }
Працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемлюють його гідність і особисті права, які не пов’язані із службовою діяльністю.
{ Дію частини п’ятої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 }
Звільнення працівника міліції зі служби у зв’язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
{ Дію частини шостої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 }
У разі затримання працівника міліції за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають у призначених для цього установах органів внутрішніх справ окремо від інших осіб або на гарнізонній гауптвахті. { Частина сьома статті 21 в редакції Закону N 2484–12 від 19.06.92 }
{ Дію частини сьомої статті 21 поширено на особовий склад Державної фельд’єгерської служби України при Державному комітеті зв’язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV від 06.07.99 } 
{ Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2484–12 від 19.06.92 }

Стаття 22. Соціальний захист працівників міліції
Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими радами, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.
Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством. { Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }
Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.
Пільги на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами працівникам міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, а також пільги працівникам міліції по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50-процентною знижкою надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Статтю 22 доповнено частиною згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }
За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частина статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484–12 від 19.06.92, N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }
Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів.
Місцеві ради можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 процентів його вартості.
Міліція може мати службовий житловий фонд.
Працівникам міліції, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.
Для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються безплатним медичним обслуговуванням у закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України. За працівниками органів внутрішніх справ, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на обслуговування цими ж закладами.
{ Статтю 22 доповнено частиною згідно із Законом N 1142–VI від 18.03.2009 }

Зміна підпорядкування закладів охорони здоров’я, у тому числі санаторно-курортних, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, не допускається. { Статтю 22 доповнено частиною згідно із Законом N 1142–VI від 18.03.2009 }

Місцеві ради можуть встановлювати й інші не передбачені цим Законом гарантії соціальної захищеності працівників міліції.

{ Офіційне тлумачення положень частини четвертої та п’ятої статті 22 Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/99 від 03.06.99; частини шостої статті 22 див. в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/99 від 06.07.99 }

Стаття 23. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну
{ Назва статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 }
{ Частину першу статті 23 виключено на підставі Закону N 328-V від 03.11.2006 }
{ Частину другу статті 23 виключено на підставі Закону N 328-V від 03.11.2006 }

У разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
{ Частина третя статті 23 в редакції Закону N 328-V від 03.11.2006 }
За сім’єю загиблого працівника міліції зберігається право на одержання жилої площі. Їй надається позачергово жила площа протягом трьох місяців з дня загибелі працівника міліції у приватну власність.
За дітьми працівника міліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов’язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім’ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг, палива.
{ Частина п’ята статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2932–12 від 26.01.93 }
У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
{ Частина шоста статті 23 в редакції Закону N 328-V від 03.11.2006 }
У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.
{ Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 — набирає чинності з 1 січня 2008 року }
Якщо працівник міліції та члени його сім’ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
{ Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 }
Збитки, завдані майну працівника міліції чи його близьким родичам у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі і за рахунок коштів відповідного бюджету.
Положення частин третьої — дев’ятої цієї статті поширюються на осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції.
{ Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом N 2484–12 від 19.06.92; із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 } 
Стаття 23–1. Пенсійне забезпечення працівників міліції
Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
{ Закон доповнено статтею 23–1 згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 }

Стаття 24. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством. { Частина перша статті 24 в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 }
Пільги, компенсації та гарантії, встановлені цим Законом, надаються за рахунок і в межах коштів, передбачених на утримання бюджетних установ (підприємств, організацій) у кошторисах або фінансових планах. { Частина друга статті 24 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }

Загальна структура та чисельність Міністерства внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України. Гранична чисельність працівників центрального апарата Міністерства внутрішніх справ України затверджується Кабінетом Міністрів України. { Частина третя статті 24 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }
{ Щодо дії частини третьої статті 24 додатково див. Закони N 1577–IV від 04.03.2004, N 2285–IV від 23.12.2004, N 2505–IV від 25.03.2005, N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006 }

Чисельність підрозділів міліції, що здійснюють охорону об’єктів за договорами, і перелік таких об’єктів встановлюються в цілому по республіці Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства внутрішніх справ України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам міліції службові приміщення, а дільничним інспекторам міліції — приміщення для роботи, обладнані меблями і засобами зв’язку. { Частина п’ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459–IV від 03.03.2005 }

Підрозділам міліції, які утримуються за рахунок коштів, що надходять на підставі договорів, відповідні міністерства і відомства надають безоплатно службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв’язку, транспорт, криміналістичну та іншу техніку.

Підприємства, установи й організації за згодою трудових колективів можуть виділяти міліції додаткові кошти, транспорт та іншу техніку, необхідні для охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Підрозділам міліції на залізничному, водному та повітряному транспорті відповідні транспортні відомства безоплатно надають службові приміщення, обладнані меблями, засобами зв’язку, і несуть витрати по їх експлуатації.

Стаття 25. Відповідальність працівників міліції 

Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов’язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Працівник міліції, який виконує свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Стаття 26. Контроль за діяльністю міліції

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції ради.

Місцеві ради, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. { Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459–IV від 03.03.2005 }
Стаття 27. Нагляд за додержанням законності у
діяльності міліції

Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.
Голова Верховної Ради України
Л. КРАВЧУК

м. Київ, 20 грудня 1990 року
N 565-XII